Новини

В Європарламенті наполягають на жорсткому варіанті вуглецевого податку

08.02.2021

Комітет з питань навколишнього середовища Європарламенту 5 лютого 2021 року прийняв резолюцію за розширення сфери дії майбутнього вуглецевого податку.

За відповідний проект резолюції щодо Carbon Border Adjustment Mechanism проголосували 58 депутатів-членом екокомітета, проти – 8, утрималися – 10.

Тепер разом з імпортною продукцією електроенергетичної, цементної, металургійної та хімічної промисловості під дію CBAM повинні потрапляти товари нафтопереробки, целюлозно-паперової та алюмінієвої галузі. Ці сектори економіки сукупно викидають 94% усіх СО2 в Євросоюзі.

На думку більшості членів екокомітета, стягування вуглецевого податку з цих імпортованих товарів дозволить запобігти «витоку» вугляця. Це перенесення кліматично шкідливого виробництва з ЄС до країн, які не прагнуть до радикального скорочення парникових викидів. Крім того, CBAM стимулюватиме такі країни до декарбонізації власної економіки, як передбачає Паризька угода.

Як може працювати CBAM

Розмір вуглецевого податку буде прив’язаний до вартості квот на парникові викиди в ЄС (EU Emissions Trading System). Таким чином, CBAM стане частиною ширшої європейської промислової стратегії. Його дія поширюватиметься на весь імпорт продукції та коммодітіз, що підпадають під систему торгівлі квотами.

Європарламент розгляне підтриману Екокомітетом резолюцію на своєму пленарному засіданні 8-11 березня. Очікується, що Єврокомісія представить свої пропозиції щодо формату введення CBAM у 2 кварталі 2021 року.

CBAM запланований до введення пізніше 1 січня 2023 року.

Раніше заступник голови Єврокомісії Франс Тіммерманс назвав введення вуглецевого податку ключовим фактором для виживання європейської промисловості. «Це питання життя та смерті для нашої промисловості. Якщо інші країни не будуть рухатися в напрямку скорочення викидів парникових газів, ми повинні захистити Євросоюз від порушення конкуренції та від ризику «витоку» вуглецю», – сказав він.

Декарбонізація в Україні

В Україні єдиним стимулом для декарбонізації сталеливарної промисловості є норма про зелену електрометалургію. За цією нормою, підприємства, що знизили викиди СО2 до європейського цільового рівня, зможуть претендувати на невелике зниження тарифу на електроенергію.

Однак вона існує лише в теорії. Через півроку після прийняття відповідного закону стимул так і не запрацював через нездатність Кабінету міністрів розробити необхідні нормативні акти.