Європейський парламенту 10 березня 2021 року більшістю у голосів підтримав введення вуглецевого податку (т.зв. механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Він захистить європейські компанії від дешевого імпорту з тих країн, які не займаються декарбонізацією економіки.
Згідно з повідомленням Європарламенту, за прийняття відповідної резолюції проголосувало 444 євродепутатів, проти – 44 і утрималися – 181.
Нагадаємо, що раніше, 5 лютого Комітет з питань навколишнього середовища Європарламенту прийняв резолюцію за розширення сфери дії «вуглецевого» податку. Тепер поряд з імпортною продукцією електроенергетичної, цементної, металургійної та хімічної промисловості під дію CBAM повинні потрапляти товари нафтопереробки, целюлозно-паперової промисловості та алюмінієвої галузі, що завозяться на територію ЄС. Усі ці сектори економіки сукупно викидають 94% усіх СО2 в Євросоюзі.
CBAM – це частина програми Європейського зеленого курсу (EU Green Deal), згідно з яким до 2050 року Європа планує досягти кліматичної нейтральності. Крім того, стягування вуглецевого податку з цих імпортованих товарів дозволить запобігти т.зв. carbon leakage – перенесення кліматично шкідливого виробництва з ЄС до країн, які не прагнуть до радикального скорочення парникових викидів. Крім того, CBAM стимулюватиме такі країни до декарбонізації власної економіки, як передбачає Паризька хартія.
Очікується, що Єврокомісія презентує свої пропозиції щодо формату введення CBAM у 2 кварталі 2021 року. Введення самого вуглецевого податку заплановано не пізніше 1 січня 2023 року.
Як може працювати CBAM
Розмір вуглецевого податку буде прив’язаний до вартості квот на парникові викиди в ЄС (EU Emissions Trading System). Таким чином, CBAM стане частиною ширшої європейської промислової стратегії. Його дія поширюватиметься на весь імпорт продукції та коммодітіз, що підпадають під систему торгівлі квотами.
Раніше заступник голови Єврокомісії Франс Тіммерманс назвав введення вуглецевого податку ключовим фактором для виживання європейської промисловості. «Це питання життя та смерті для нашої промисловості. Якщо інші країни не будуть рухатися в напрямку скорочення викидів парникових газів, ми повинні захистити Євросоюз від порушення конкуренції та від ризику «витоку» вуглецю», – сказав він.
Декарбонізація в Україні
В Україні єдиним стимулом для декарбонізації сталеливарної промисловості є норма про зелену електрометалургію. За цією нормою, підприємства, що знизили викиди СО2 до європейського цільового рівня, зможуть претендувати на невелике зниження тарифу на електроенергію.
Однак вона існує лише в теорії. Через півроку після прийняття відповідного закону стимул так і не запрацював через нездатність Кабінету міністрів розробити необхідні нормативні акти.